Свято врожаю
Співи, сміх, квіток багато-
Що за свято у малят?
І дівчатка і хлоп’ятка
Одяглись, як на парад.
Зал просторий весь аж сяє-
Так усмішками розцвів.
Це ж сьогодні День Врожаю,
Для селянських трударів.
Хліборобів славить весь наш край
Щирими словами і піснями.
Тож покличемо дружно Коровай,
Щоб у залі святкував він з нами.
Короваю, Короваю!
Ми тебе чекаємо!
Ой рум’яний він який!
І шишкатий, і пухкий!
Ми тебе за давнім звичаєм
Червоною калиною заквітчаєм.
Станеш ти увесь, як той віночок!
Зверху солі покладем дрібочок.
Честь і слава хліборобам,
Що живуть в моїм селі!
Хлібороби хліб нам роблять,
Знайте й ви про це усі!
На руках у них буває
Пил, земля та це дарма.
Кожен скаже, кожен знає,
Кращих рук, як це , нема!
Пшениці шумлять на волі.
Де початок їм, де край?
Хлібороб в безкраїм полі
Нам вирощує врожай.
А їсте ви паляницю,
Калачі смачні їсте,-
Не забудьте уклониться
Хліборобові за те.
Українська народна пісня „Печу, печу, хлібчик”
- Із якого краю, прийшов ти Короваю?
- Коровай у полі ріс,
Там, де сонце, річка, ліс.
- Його дощик напував.
- Теплий вітер обвівав.
- А вгорі над Короваєм
Жайвір пісеньку співав.
- Коровай наш пахне вітерцем
А іще до того чебрецем.
Пахне літечком він красним
І промінням теплим, ясним.
Пахне полем, колосками
Наш чудовий Коровай
В ньому труд і тата й мами,
Що збирали урожай.
В ньому праця трактористів,
В ньому труд робітників.
Що машини роблять в місті
Для селянських ферм, ланів.
Коровай нам дарить щедра осінь
Ми її дружненько в зал запросим.
Пісня „Урожайна”
Ой , вона дуже зайнята:
Ходить осінь золота,
Укриває жовтим листям
Всі дорожки, всі пеньочки
У діброві та гайочку.
(Висувається з-за дверей велику вухо)
Дивіться, хтось підслуховує.
(Витягує за вухо Амброзію з Пирієм)
-Хто це?
Хто-хто?
Не знаєте, чи що?
Куди оком не кинеш-
На мене попадеш.
Амброзія я, а-ах-пчхи.
Як не впізнали?
То я ж повсюди!
Чихають звірі, чихають люди!
Я в чистім полі і на подвір’ї,
І біля річки і на узвір’ї
Запам’ятайте моє ім’я
Завжди зелена Амброзія.
Пирій.
А я Пирій! Пирій невмирущий.
Вилізаю я усюди, де схочу!
Я у полі, в огороді, і в саду.
І не дам я вам зібрати урожай,
Я Пирій, я самий главний, так і знай.
Будяк.
-Хто це тут самий главний?
Амброзія.
-Ти наш володика.
Пирій.
-Повелитель непрополених ланів.
Амброзія.
-Запущених луків.
Перій.
-Ти наш володар незораної країни бур’янів.
Амброзія.
-Незрівняний Будяк! (вклонилися Будякові).
Будяк.
Хто не знає Будяка, Будяка В мене шапка он яка, он яка.
Хто захоче зірвать-зразу пошкодує.
Бо колючок моїх гострих покуштує.
Я і воїн, я і цар- Бур’янії володар, володар.
Все зерно мене боїться Осінь має відступиться.
Ведуча:
Не боїться Осінь бур’янів
Є у неї безліч трударів,
Що воюють з бур’янами сміло їм під силу справедливе діло.
Чисті у селян лани, поля
І за це їм вдячна вся земля.
Ласкава Осінь вже прийшла
Дари нам щедрі принесла
Щоб вся країна і кожна хата
Була щаслива і багата.
Всі діти:
Ми всі тебе уклінно просим:
Заходь у гості, люба Осінь.
Осінь:
Добрий день, в добрий час!
Рада, діти, бачить вас.
Я-осінь чарівна й ясна,
Я дивна, наче казочка сама.
Тримаю пензлик у руках,
Малюю у садах, в гаях.
Малюю всюди- тут і там,
Щоб догодити, любі вам.
Бур’яни нам заважають
Сварки різні затівають.
Хочуть урожай згубити
Овочі занапастити.
Осінь:
Не люблю я байок і сварок,
Все в цьому світі повинно бути добрим.
Тому за моїм царським наказом до свята врожаю перетворюю тебе,
Цар Будяк на пана Гарбуза, тебе Амброзіє на Редьку соковиту, а тебе Пиріє повзучий- на козачка - Кабачка.
Щедра осінь і багата З подаруночками прийшла,
Тож дозволь нам запитати,
Що ти осінь принесла?
Осінь.
Принесла я вам на свято
Із полів, садів і грядок
Повний козубок загадок.
Загадки:
Пустіють поля, мокне земля,
Дощь полиавє, коли це буває?
Мене смажать, мене варять
Хоч отрутою і кроплять,
Всі мене їдять і хвалять.
Звати мене як?.... (Картопля)
(Естафета з картоплею „Хто швидше збере картоплю в кошик”
Я на грядці сонцем сяю,
Родичів багато маю.
Г арбузову господиню Усі знають. Хто я? (Диня).
Повз, мов танк, я на городі.
Повз на гудині й загруз.
Та чомусь мене в народі
Звуть не танк.А як? (Гарбуз)
Ми цукрові, ми кормові
Є брати у нас столові.
Ми зростаємо рядками.
Люди звуть нас ...(Буряками)
Не стелюсь я спати долі.
Деруся вгору. Я ..(квасоля)
Конкурс: Сортувати квасолю з горохом.
Ми зеленої всі масті,
Всі довгасті, всі смугасті.
Пов’язали нас в рядках
На зелених ланцюгах
Гарбуза ми сини й дочки Звати як нас? (Огірочки)
В темній я живу коморі,
А коса моя на дворі.
Гарбузова я сестриця.
А зовуть мене...(Морквиця).
Хоч зубів багато маю,
Та нікого не кусаю,
Сама свиням та коровам
Я на зуби попадаю. (Кукурудза)
Конкурс- „Господарочка” (Натеребити кукурудзи курім)
Кругле, соковите,
Сонцем налите,
З гілочки котиться-
У ротик проситься. (Яблуко).
Конкурс( Хто швидше з’їсть яблуко)
Круглий, мов сонце,
А свитка зелена. (Кавун).
Я гостренький, та смачний.
Темно-синій є жупан
Люблять діти і жуки
А зовуся ..(баклажан).
Поспіваю влітку першим,
Гарбузовий своячок,
Коли смакую, й з майонезом
Гладкобокий... (кабачок)
Страв із мене є багато
В животі не буде пусто
Якщо буде на столі,
Ця хрумка, смачна ..(капуста)
|
Інсценізація укр.народної пісні „Ходить гарбуз по городі’І|
„Про дружбу і гарбузи”
Ми ростем трудолюбиві
На потіху мамам
І город весною рано
Посадили самі.
Дівчата:
Довго хлопців умовляли,
Щоб вони город скопали
Що робити, вже не знали
Тож взяли й одлупцювали
Хлопці.
Перш ніж бити і кричати
Треба було дать лопати
Спробували б ви самі
Пальцями копати.
Дівчата.
Посадили гарбузи
Щоб хлопцям давати.
Хлопці.
От дурні дівчиська наші-
В футбол ними грати.
Дівчата
Поливали їх щодня,
Щоб росли скоріше.
1 хлопець.
А я поливав ситром
Бо воно смачніше.
Дівчата.
Бур’яни на гарбузах
Старанно зривали.
Хлопці.
Так старались в бур’янах
Навіть заблукали
Викликали МЧС
Дівчат рятувати
А вони перелякались
Та давай тікати.
Дівчата.
От уже пора прийшла
Гарбузи збирати,
А один такий здоровий
Як чотири хати.
Хлопці.
Вилізло одне дівчисько
На саму верхушку
Мабуть, дума, що карета
Вона ж Попелюшка.
І зчинилась знову сварка
Довго сперечались
Не помітили, що в них
Гарбузи покрали.
Тож запам’ятайте всі
Недобре сваритись.
Хочеш їсти гарбузи-
То навчись дружити.
Вчитель.
Спасибі, Осене, за всі твої щедроти!
Спасибі, діти, вам за свято, за роботу,
А вам, батьки, за допомоу і турботу!
Ось і настала хвилина прощання.
Скажемо разом:
До побачення Осінь!
Дякуємо за твої дари!
А для всієї дітвори
Щедрі осені дари!
Немає коментарів:
Дописати коментар