СВЯТО ОСЕНІ
СПІВИ, СМІХ, КВІТОК БАГАТО-
ЩО ЗА СВЯТО У МАЛЯТ?
І ДІВЧАТКА І ХЛОП’ЯТКА
ОДЯГЛИСЬ, ЯК НА ПАРАД.
ЗАЛ ПРОСТОРИЙ ВЕСЬ АЖ СЯЄ-
ТАК УСМІШКАМИ РОЗЦВІВ.
ЦЕ Ж СЬОГОДНІ ДЕНЬ ВРОЖАЮ,
ДЛЯ СЕЛЯНСЬКИХ ТРУДАРІВ.
ХЛІБОРОБІВ СЛАВИТЬ ВЕСЬ НАШ КРАЙ
ЩИРИМИ СЛОВАМИ І ПІСНЯМИ.
ТОЖ ПОКЛИЧЕМО ДРУЖНО КОРОВАЙ,
ЩОБ У ЗАЛІ СВЯТКУВАВ ВІН З НАМИ.
КОРОВАЮ, КОРОВАЮ!
МИ ТЕБЕ ЧЕКАЄМО!
ОЙ РУМ’ЯНИЙ ВІН ЯКИЙ!
І ШИШКАТИЙ, І ПУХКИЙ!
МИ ТЕБЕ ЗА ДАВНІМ ЗВИЧАЄМ
ЧЕРВОНОЮ КАЛИНОЮ ЗАКВІТЧАЄМ.
СТАНЕШ ТИ УВЕСЬ, ЯК ТОЙ ВІНОЧОК!
ЗВЕРХУ СОЛІ ПОКЛАДЕМ ДРІБОЧОК.
ЧЕСТЬ І СЛАВА ХЛІБОРОБАМ,
ЩО ЖИВУТЬ В МОЇМ СЕЛІ!
ХЛІБОРОБИ ХЛІБ НАМ РОБЛЯТЬ,
ЗНАЙТЕ Й ВИ ПРО ЦЕ УСІ!
НА РУКАХ У НИХ БУВАЄ
ПИЛ, ЗЕМЛЯ ТА ЦЕ ДАРМА.
КОЖЕН СКАЖЕ, КОЖЕН ЗНАЄ,
КРАЩИХ РУК, ЯК ЦЕ , НЕМА!
ПШЕНИЦІ ШУМЛЯТЬ НА ВОЛІ.
ДЕ ПОЧАТОК ЇМ, ДЕ КРАЙ?
ХЛІБОРОБ В БЕЗКРАЇМ ПОЛІ
НАМ ВИРОЩУЄ ВРОЖАЙ.
А ЇСТЕ ВИ ПАЛЯНИЦЮ,
КАЛАЧІ СМАЧНІ ЇСТЕ,-
НЕ ЗАБУДЬТЕ УКЛОНИТЬСЯ
ХЛІБОРОБОВІ ЗА ТЕ.
УКРАЇНСЬКА НАРОДНА ПІСНЯ „ПЕЧУ, ПЕЧУ, ХЛІБЧИК”
- ІЗ ЯКОГО КРАЮ, ПРИЙШОВ ТИ КОРОВАЮ?
- КОРОВАЙ У ПОЛІ РІС,
ТАМ, ДЕ СОНЦЕ, РІЧКА, ЛІС.
- ЙОГО ДОЩИК НАПУВАВ.
- ТЕПЛИЙ ВІТЕР ОБВІВАВ.
- А ВГОРІ НАД КОРОВАЄМ
ЖАЙВІР ПІСЕНЬКУ СПІВАВ.
- КОРОВАЙ НАШ ПАХНЕ ВІТЕРЦЕМ
А ІЩЕ ДО ТОГО ЧЕБРЕЦЕМ.
ПАХНЕ ЛІТЕЧКОМ ВІН КРАСНИМ
І ПРОМІННЯМ ТЕПЛИМ, ЯСНИМ.
ПАХНЕ ПОЛЕМ, КОЛОСКАМИ
НАШ ЧУДОВИЙ КОРОВАЙ
В НЬОМУ ТРУД І ТАТА Й МАМИ,
ЩО ЗБИРАЛИ УРОЖАЙ.
В НЬОМУ ПРАЦЯ ТРАКТОРИСТІВ,
В НЬОМУ ТРУД РОБІТНИКІВ.
ЩО МАШИНИ РОБЛЯТЬ В МІСТІ
ДЛЯ СЕЛЯНСЬКИХ ФЕРМ, ЛАНІВ.
КОРОВАЙ НАМ ДАРИТЬ ЩЕДРА ОСІНЬ
МИ ЇЇ ДРУЖНЕНЬКО В ЗАЛ ЗАПРОСИМ.
ПІСНЯ „УРОЖАЙНА”
ОЙ , ВОНА ДУЖЕ ЗАЙНЯТА:
ХОДИТЬ ОСІНЬ ЗОЛОТА,
УКРИВАЄ ЖОВТИМ ЛИСТЯМ
ВСІ ДОРОЖКИ, ВСІ ПЕНЬОЧКИ
У ДІБРОВІ ТА ГАЙОЧКУ.
(ВИСУВАЄТЬСЯ З-ЗА ДВЕРЕЙ ВЕЛИКЕ ВУХО)
ДИВІТЬСЯ, ХТОСЬ ПІДСЛУХОВУЄ.
(ВИТЯГУЄ ЗА ВУХО АМБРОЗІЮ З ПИРІЄМ)
-ХТО ЦЕ?
ХТО-ХТО? НЕ ЗНАЄТЕ, ЧИ ЩО?
КУДИ ОКОМ НЕ КИНЕШ-
НА МЕНЕ ПОПАДЕШ.
АМБРОЗІЯ Я, А-АХ-ПЧХИ.
ЯК НЕ ВПІЗНАЛИ?
ТО Я Ж ПОВСЮДИ!
ЧИХАЮТЬ ЗВІРІ, ЧИХАЮТЬ ЛЮДИ!
Я В ЧИСТІМ ПОЛІ І НА ПОДВІР’Ї,
І БІЛЯ РІЧКИ І НА УЗВІР’Ї
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ МОЄ ІМ’Я
ЗАВЖДИ ЗЕЛЕНА АМБРОЗІЯ.
ПИРІЙ.
А Я ПИРІЙ! ПИРІЙ НЕВМИРУЩИЙ.
ВИЛІЗАЮ Я УСЮДИ, ДЕ СХОЧУ!
Я У ПОЛІ, В ОГОРОДІ, І В САДУ.
І НЕ ДАМ Я ВАМ ЗІБРАТИ УРОЖАЙ,
Я ПИРІЙ, Я САМИЙ ГЛАВНИЙ, ТАК І ЗНАЙ.
БУДЯК.
-ХТО ЦЕ ТУТ САМИЙ ГЛАВНИЙ?
АМБРОЗІЯ.
-ТИ НАШ ВОЛОДИКА.
ПИРІЙ.
-ПОВЕЛИТЕЛЬ НЕПРОПОЛЕНИХ ЛАНІВ.
АМБРОЗІЯ.
-ЗАПУЩЕНИХ ЛУКІВ.
ПЕРІЙ.
-ТИ НАШ ВОЛОДАР НЕЗОРАНОЇ КРАЇНИ БУР’ЯНІВ.
АМБРОЗІЯ.
-НЕЗРІВНЯНИЙ БУДЯК! (ВКЛОНИЛИСЯ БУДЯКОВІ).
БУДЯК.
ХТО НЕ ЗНАЄ БУДЯКА, БУДЯКА
В МЕНЕ ШАПКА ОН ЯКА, ОН ЯКА.
ХТО ЗАХОЧЕ ЗІРВАТЬ-ЗРАЗУ ПОШКОДУЄ.
БО КОЛЮЧОК МОЇХ ГОСТРИХ ПОКУШТУЄ.
Я І ВОЇН, Я І ЦАР-
БУР’ЯНІЇ ВОЛОДАР, ВОЛОДАР.
ВСЕ ЗЕРНО МЕНЕ БОЇТЬСЯ
ОСІНЬ МАЄ ВІДСТУПИТЬСЯ.
ВЕДУЧА:
НЕ БОЇТЬСЯ ОСІНЬ БУР’ЯНІВ
Є У НЕЇ БЕЗЛІЧ ТРУДАРІВ,
ЩО ВОЮЮТЬ З БУР’ЯНАМИ СМІЛО
ЇМ ПІД СИЛУ СПРАВЕДЛИВЕ ДІЛО.
ЧИСТІ У СЕЛЯН ЛАНИ, ПОЛЯ
І ЗА ЦЕ ЇМ ВДЯЧНА ВСЯ ЗЕМЛЯ.
ЛАСКАВА ОСІНЬ ВЖЕ ПРИЙШЛА
ДАРИ НАМ ЩЕДРІ ПРИНЕСЛА
ЩОБ ВСЯ КРАЇНА І КОЖНА ХАТА
БУЛА ЩАСЛИВА І БАГАТА.
ВСІ ДІТИ:
МИ ВСІ ТЕБЕ УКЛІННО ПРОСИМ:
ЗАХОДЬ У ГОСТІ , ЛЮБА ОСІНЬ.
ОСІНЬ:
ДОБРИЙ ДЕНЬ, В ДОБРИЙ ЧАС!
РАДА, ДІТИ, БАЧИТЬ ВАС.
Я-ОСІНЬ ЧАРІВНА Й ЯСНА,
Я ДИВНА, НАЧЕ КАЗОЧКА САМА.
ТРИМАЮ ПЕНЗЛИК У РУКАХ,
МАЛЮЮ У САДАХ, В ГАЯХ.
МАЛЮЮ ВСЮДИ- ТУТ І ТАМ,
ЩОБ ДОГОДИТИ, ЛЮБІ ВАМ.
БУР’ЯНИ НАМ ЗАВАЖАЮТЬ
СВАРКИ РІЗНІ ЗАТІВАЮТЬ.
ХОЧУТЬ УРОЖАЙ ЗГУБИТИ
ОВОЧІ ЗАНАПАСТИТИ.
ОСІНЬ:
НЕ ЛЮБЛЮ Я БАЙОК І СВАРОК,
ВСЕ В ЦЬОМУ СВІТІ ПОВИННО БУТИ ДОБРИМ.
ТОМУ ЗА МОЇМ ЦАРСЬКИМ НАКАЗОМ ДО СВЯТА ВРОЖАЮ ПЕРЕТВОРЮЮ ТЕБЕ,
ЦАР БУДЯК НА ПАНА ГАРБУЗА, ТЕБЕ АМБРОЗІЄ НА РЕДЬКУ СОКОВИТУ, А ТЕБЕ ПИРІЄ ПОВЗУЧИЙ- НА КОЗАЧКА – КАБАЧКА.
ЩЕДРА ОСІНЬ І БАГАТА
З ПОДАРУНОЧКАМИ ПРИЙШЛА,
ТОЖ ДОЗВОЛЬ НАМ ЗАПИТАТИ,
ЩО ТИ ОСІНЬ ПРИНЕСЛА?
ОСІНЬ.
ПРИНЕСЛА Я ВАМ НА СВЯТО
ІЗ ПОЛІВ, САДІВ І ГРЯДОК
ПОВНИЙ КОЗУБОК ЗАГАДОК.
ЗАГАДКИ:
ПУСТІЮТЬ ПОЛЯ, МОКНЕ ЗЕМЛЯ,
ДОЩ ПОЛИВАЄ, КОЛИ ЦЕ БУВАЄ?
МЕНЕ СМАЖАТЬ, МЕНЕ ВАРЯТЬ
ХОЧ ОТРУТОЮ І КРОПЛЯТЬ,
ВСІ МЕНЕ ЇДЯТЬ І ХВАЛЯТЬ.
ЗВАТИ МЕНЕ ЯК?.... (КАРТОПЛЯ)
(ЕСТАФЕТА З КАРТОПЛЕЮ „ХТО ШВИДШЕ ЗБЕРЕ КАРТОПЛЮ В КОШИК”
Я НА ГРЯДЦІ СОНЦЕМ СЯЮ,
РОДИЧІВ БАГАТО МАЮ.
ГАРБУЗОВУ ГОСПОДИНЮ
УСІ ЗНАЮТЬ. ХТО Я? (ДИНЯ).
ПОВЗ, МОВ ТАНК, Я НА ГОРОДІ.
ПОВЗ НА ГУДИНІ Й ЗАГРУЗ.
ТА ЧОМУСЬ МЕНЕ В НАРОДІ
ЗВУТЬ НЕ ТАНК.А ЯК? (ГАРБУЗ)
МИ ЦУКРОВІ, МИ КОРМОВІ
Є БРАТИ У НАС СТОЛОВІ.
МИ ЗРОСТАЄМО РЯДКАМИ.
ЛЮДИ ЗВУТЬ НАС ...(БУРЯКАМИ)
НЕ СТЕЛЮСЬ Я СПАТИ ДОЛІ.
ДЕРУСЯ ВГОРУ. Я ..(КВАСОЛЯ)
КОНКУРС: СОРТУВАТИ КВАСОЛЮ З ГОРОХОМ.
МИ ЗЕЛЕНОЇ ВСІ МАСТІ,
ВСІ ДОВГАСТІ, ВСІ СМУГАСТІ.
ПОВ’ЯЗАЛИ НАС В РЯДКАХ
НА ЗЕЛЕНИХ ЛАНЦЮГАХ
ГАРБУЗА МИ СИНИ Й ДОЧКИ
ЗВАТИ ЯК НАС? (ОГІРОЧКИ)
В ТЕМНІЙ Я ЖИВУ КОМОРІ,
А КОСА МОЯ НА ДВОРІ.
ГАРБУЗОВА Я СЕСТРИЦЯ.
А ЗОВУТЬ МЕНЕ...(МОРКВИЦЯ).
ХОЧ ЗУБІВ БАГАТО МАЮ,
ТА НІКОГО НЕ КУСАЮ,
САМА СВИНЯМ ТА КОРОВАМ
Я НА ЗУБИ ПОПАДАЮ. (КУКУРУДЗА)
КОНКУРС „ГОСПОДАРОЧКА” (ПОТЕРЕБИТИ КУКУРУДЗИ КУРЯМ)
КРУГЛЕ, СОКОВИТЕ,
СОНЦЕМ НАЛИТЕ,
З ГІЛОЧКИ КОТИТЬСЯ -
У РОТИК ПРОСИТЬСЯ. (ЯБЛУКО).
КОНКУРС( ХТО ШВИДШЕ З’ЇСТЬ ЯБЛУКО)
КРУГЛИЙ, МОВ СОНЦЕ,
А СВИТКА ЗЕЛЕНА. (КАВУН).
Я ГОСТРЕНЬКИЙ, ТА СМАЧНИЙ.
ТЕМНО-СИНІЙ Є ЖУПАН
ЛЮБЛЯТЬ ДІТИ І ЖУКИ
А ЗВУСЯ ..(БАКЛАЖАН).
ПОСПІВАЮ ВЛІТКУ ПЕРШИМ,
ГАРБУЗОВИЙ СВОЯЧОК,
КОЛИ СМАКУЮ, Й З МАЙОНЕЗОМ
ГЛАДКОБОКИЙ...(КАБАЧОК)
СТРАВ ІЗ МЕНЕ Є БАГАТО
В ЖИВОТІ НЕ БУДЕ ПУСТО
ЯКЩО БУДЕ НА СТОЛІ,
ЦЯ ХРУМКА, СМАЧНА ..(КАПУСТА)
ІНСЦЕНІЗАЦІЯ УКР. НАРОДНОЇ ПІСНІ „ХОДИТЬ ГАРБУЗ ПО ГОРОДІ”.
„ПРО ДРУЖБУ І ГАРБУЗИ”
МИ РОСТЕМ ТРУДОЛЮБИВІ
НА ПОТІХУ МАМАМ
І ГОРОД ВЕСНОЮ РАНО
ПОСАДИЛИ САМІ.
ДІВЧАТА:
ДОВГО ХЛОПЦІВ УМОВЛЯЛИ,
ЩОБ ВОНИ ГОРОД СКОПАЛИ
ЩО РОБИТИ, ВЖЕ НЕ ЗНАЛИ
ТОЖ ВЗЯЛИ Й ОДЛУПЦЮВАЛИ.
ХЛОПЦІ.
ПЕРШ НІЖ БИТИ І КРИЧАТИ
ТРЕБА БУЛО ДАТЬ ЛОПАТИ
СПРОБУВАЛИ Б ВИ САМІ
ПАЛЬЦЯМИ КОПАТИ.
ДІВЧАТА.
ПОСАДИЛИ ГАРБУЗИ
ЩОБ ХЛОПЦЯМ ДАВАТИ.
ХЛОПЦІ.
ОТ ДУРНІ ДІВЧИСЬКА НАШІ -
В ФУТБОЛ НИМИ ГРАТИ.
ДІВЧАТА
ПОЛИВАЛИ ЇХ ЩОДНЯ,
ЩОБ РОСЛИ СКОРІШЕ.
1 ХЛОПЕЦЬ.
А Я ПОЛИВАВ СИТРОМ
БО ВОНО СМАЧНІШЕ.
ДІВЧАТА.
БУР’ЯНИ НА ГАРБУЗАХ
СТАРАННО ЗРИВАЛИ.
ХЛОПЦІ.
ТАК СТАРАЛИСЬ, В БУР’ЯНАХ
НАВІТЬ ЗАБЛУКАЛИ
ВИКЛИКАЛИ МЧС
ДІВЧАТ РЯТУВАТИ
А ВОНИ ПЕРЕЛЯКАЛИСЬ
ТА ДАВАЙ ТІКАТИ.
ДІВЧАТА.
ОТ УЖЕ ПОРА ПРИЙШЛА
ГАРБУЗИ ЗБИРАТИ,
А ОДИН ТАКИЙ ЗДОРОВИЙ
ЯК ЧОТИРИ ХАТИ.
ХЛОПЦІ.
ВИЛІЗЛО ОДНЕ ДІВЧИСЬКО
НА САМУ ВЕРХІВКУ
МАБУТЬ, ДУМА, ЩО КАРЕТА
ВОНА Ж ПОПЕЛЮШКА.
І ЗЧИНИЛАСЬ ЗНОВУ СВАРКА
ДОВГО СПЕРЕЧАЛИСЬ
НЕ ПОМІТИЛИ, ЩО В НИХ
ГАРБУЗИ ПОКРАЛИ.
ТОЖ ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ ВСІ
НЕДОБРЕ СВАРИТИСЬ.
ХОЧЕШ ЇСТИ ГАРБУЗИ -
ТО НАВЧИСЬ ДРУЖИТИ.
ВЧИТЕЛЬ.
СПАСИБІ, ОСЕНЕ, ЗА ВСІ ТВОЇ ЩЕДРОТИ!
СПАСИБІ, ДІТИ, ВАМ ЗА СВЯТО, ЗА РОБОТУ,
А ВАМ, БАТЬКИ, ЗА ДОПОМОГУ І ТУРБОТУ!
ОСЬ І НАСТАЛА ХВИЛИНА ПРОЩАННЯ.
СКАЖЕМО РАЗОМ:
ДО ПОБАЧЕННЯ ОСІНЬ!
ДЯКУЄМО ЗА ТВОЇ ДАРИ!
А ДЛЯ ВСІЄЇ ДІТВОРИ
ЩЕДРІ ОСЕНІ ДАРИ!
Немає коментарів:
Дописати коментар